29 січня - День пам’яті героїв Крут

30 січня 2017 року  у нашій школі був проведений виховний захід - День пам’яті героїв Крут.

“Тут юнь прекрасна і свята

Встелила землю в мить єдину…”

Учні 5-6 класів змусили нас поринути в той час і в ті події, які відбувалися із юнаками в нерівному бою.

"29 січня 1918 року, близько 9 години ранку розпочався наступ більшовиків . Загін матросів Ремньова потрапив під обстріл захисників Крут. З тилу їх підтримували ще й бронепоїзд і гармата, які здійснювали виїзди у тил ворога, що наступає, та вели їх обстріл. На залізничній платформі також була гармата сотника Лощенка, якою також стримували наступ більшовиків. Утрачаючи вбитих і поранених, більшовики продовжували наступ. Їхня гарматна батарея, що до часу стріляла не досить вдало, зосередила вогонь на українських позиціях.

Бій тривав до сьомої вечора, тобто до темряви, упродовж 10 годин. Командир студентської сотні сотник Омельченко постійно залишався при сотні, поки не був тяжко поранений і віднесений до лазарету. Він помер дорогою до Києва.

Українці відбили кілька атак. На допомогу Ремньову почали надходити інші загони Муравйова (зокрема, 1-й Петроградський загін), а з боку Чернігівської колії підійшов радянський  бронепоїзд, що розпочав обстріл оборонців із тилу.

Близько 7-ї вечора, коли стемніло, бій почав стихати. Тоді сотник Гончаренко наказав поступово відходити до потяга, що стояв на іншій стороні станції Крути у напрямку Києва. Першою відходила Студентська сотня, а потім, по черзі, 2-а, 3-тя і 4-а сотні юнкерів., а 1-а сотня прикривала відхід вогнем.

Близько 17-ї години зібралися всі українські підрозділи, і з'ясувалося, що не вистачає однієї чоти студентів, що стояла найближче до станції: у сум'ятті бою в полон потрапив розвідувальний звід (близько 30 осіб). Відступаючи в сутінках, студенти втратили орієнтир та вийшли прямо на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. Червоний командир Єгор Попов, розлючений значними втратами з боку радянських військ (близько 300 осіб), наказав ліквідувати полонених. За свідченнями очевидців, зі 27-ми студентів спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», і решта студентів підтримали спів.

Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих."

Про цю подію неможливо забути, нехай із того часу минуло 99 років...

Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії, як символ національної честі та гідності.

В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Проте, - це символ нескоренного духу нашої нації!

 

 Фото із виховного заходу "День пам’яті героїв Крут"

 

День пам’яті героїв Крут

Дата публікації: 
понеділок, Січень 30, 2017 - 14:45